Завтра прийде до кімнати, Твої друзі, не багато... Вип'єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, Скаже хтось: "Життя прекрасне!" Так життя прекрасне, а вона...
А вона, а вона, сидітиме сумна. Буде пити, не п'яніти. Від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь. Та хіба зуміє голос, подолати цю печаль. _________________________________________ Так у світі повелося - я люблю її волосся! Я люблю її тонкі вуста... Та невдовзі прийде осінь. Ми усі розбіжимося. По-русифікованим містам. " Лиш вона, лиш вона, сидітиме сумна. Буде пити, не п'яніти. Від дешевого вина. Моя дівчинко, печальна. Моя доле золота. Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!" _________________________________________ Так у світі повелося - я люблю її волосся! Я люблю її тонкі вуста... Та невдовзі прийде осінь. Ми усі розбіжимося. По-русифікованим містам.
Лиш вона, лиш вона, сидітиме сумна. Буде пити, не п'яніти. Від дешевого вина. Моя дівчинко, печальна. Моя доле золота! Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!" Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!" Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!" __________________________________________