Запитала внучка: де беруться діти? Я почервонів, не знав ся де подіти, Закурив си дзигар, став розповідати, Навесні летіли бузьки коло хати, Тато злапав бузька і приніс додому, Заховав під ліжком, не сказав нікому, Вечір тато з мамов полягали спати, І на ліжку бузька стали намовляти.
Місяці минають, всі весни чекають, З вирію вернулись, над селом літають, Сіли на капусті, стали клекотати, Відгадайте хто то? - Бузьки! Мама бігла перша і в капусту впала, Збоку в кукурудзі зозуля кувала, Накувала мамі ще одну дитину, І понесли бузька в ліжко під перину.
Приспів. (2)
Далі місяць пили, бузьків прихвалили, Діти, як курчата, по селі ходили. Пів села Ганусьок, пів села Марусьок, Отакий кавалєр - довгодзьобий бузьок!