Давай, втікай і не читай мій меседж, Не тримай мене, бо так болить, А ти….
Теплий вітер вже не віє вечорами Ми вже забули поцілунки, що між нами Цей сюжет, де ми чужі… я марив Сніг на крижаних руках твоїх не танув Плавно, протерши рукавом на стіклі проступає незвичний період, де ми не зустрічаєм сонця схід тепер самі блукаєм в своїх думках і відповідь давно шукаєм Щоночі сниться твоє тіло сняться губи Як я хотів би бути поруч стискаю зуби Тепер ти 100 відсотків вже на повному серйозі даруєш ласку Він пише для тебе у прозі А хто для тебе я? Дешевий музикант, який посеред ночі З натхненням пише твоє імя Давай забудемо набридло бавитись в ці ігри Я перестану від мене не почуєш лірики
Давай, втікай і не читай мій меседж Не тримай мене бо так болить А ти….. Чужа
Весело нам було, пригадуєш… Я п’яний сказав, що ніколи ніхто тебе не покохає так як я! Ти посміхнулась… Напевно, просто не сприйняла, тобі це несерйозно, нецікаво, а я собі набудувавши купу планів Розруха все зруйнувала і в мене нові рани Я не з тих, хто купуватиме, не з тих, хто даруватиме Не встиг я обірвати цю ниточку розлуки І ти послухай я не герой твого роману Знаю я але тобою далі марю я вечорами для тебе пишу нові текста В думках та сама мета зігріти холодним вечором А може ми спробуєм може ще раз Ну ж бо давай втечем за небокрай Зі мною літай Ти моя доля І я тобою хворий І листочок-записка я не забуду нашу близькість