День кожен, проживаеш так як знаеш, Все можеш, без Мене ти вважаєш, Ти ніколи не звертаєшся до мене чому, Перевагу у своїм серці віддаеш ти кому? Біль у серці, від довгої розлуки, Скільки звав тебе Я, простягав до тебе руки, Я ходив, Я шукав, Я гукав, ти блукав, І на мене уваги не звертав.
А У СЕРЦІ, А У СЕРЦІ ЗАЛИШАЄТСЯ ПЕЧАЛЬ, А У СЕРЦІ, МОЇМ СЕРЦІ НА ЖАЛЬ...
Я давно мрію бачити з тебе близька , Я залишив для тебе історію про сина і батька, Який чекав його, кожну годину, мить і час, Ти прочитай її, вона так нагадує Нас... Я знаю, що твоє сім"я геть тебе забула, Я це відчуваю, але Я тебе дуже люблю, Я назвав тебе Своїм і не відвернусь вже від тебе, Рани на моїх руках, ногах, це згадка про тебе.
А У СЕРЦІ, А У СЕРЦІ ЗАЛИШАЄТСЯ ПЕЧАЛЬ, А У СЕРЦІ, МОЇМ СЕРЦІ НА ЖАЛЬ...
Тепер ти сам, сам на сам, то тут, то там, Ми не зустрінимось ніколи, ходиш по шляхам... Ніби то сон, буде ця зустріч, Ти дуже самотній, і тобі це відчутно. Ти лісом, гаєм, степом, містом, полем, краем, ти без звістки, деш блукаеш, Я чекаю вже роками, а ти своїми все шляхами...бродиш, ходиш, щось шукаєш і гукаєш допомоги.