один герой дві персони я розкажу про це коли буває кохання багато і це не все коли віддав свою чесність одній так завжди вона цінує і любить думаючи на завжди
здається все красиво і все йде по плану зустрілись погуляли сказав би не погано вечірній Львів вони вдвох за ручку йдуть вона поруч з ним мріє сльози не минуть
пробач мене мила, сказав їй тоді коли мрії були на останній стадії я полюбив іншу а може ще і ні не буває кохання пробач без цієї підлості
пройшов час але біль залишилась здавалось він зупинився вона помилилась жовті тюльпани дарувадись відчяєм що вийшло б з того нажаль тепер не знаєм