Діло було в сорок первому році мені було тоді тринадцять років.
Виходю,бля нахуй,з хати Дивлю на город,блядь-німців куча,повно-повно блядь Я ж,блядь,взуваю,нахуй,свої кирзові чоботи, шнурки-пиздилиньк,завязав на три банти,блядь!
Біжу,нахуй. Стріляють бляядь! Снігу по коліна,кукуруза,блядь,в мене така зелена ахуєнна була,а вони її вирвали нахуй з коріннями,блядь,підараси йобані! Та то хуйня!
Я ж,блядь,одбивався-одбивався,та й думаю,ну його нахуй!Сьєбався за коньом,беру коня,блядь,сідаю на нього. В мене ножик маленький є,сів на коня та й їду. Махав тим ножом,махав...Не повезло! Єбанув-коньові голову відрубав! Зліз нахуй з того коня.Бачу-пізда!Повзе один нахуй,на мене прямо! Я йому тіки каску на очі пиздилиньк!Ховфана як дав...ну пизда карочє...очі повистрелювали,каску погнуло,руки-ноги повідривало... Шо робити?!
Тут ше толпа вилазе,нахуй...Я тіки гля,блядь,пулімьот з кармана достав,два патрона,блядь,з рюкзака-пиздик,і та-та-та-та-та як начав,минут двадцять строчив тамо,блядь.....