На моєму серці залишаються шрами, Так само, як зморшки на обличчі моєї мами! Роки ідуть я так і не змінився! Не йшов вперед, але й на місці не лишився… Хто став серйозним, робота для дорослих, А я на два сантиметри піднявся в рості! Так просто уже не дивлюся на речі І не втікаю з дому коли приходить вечір! До речі! Половина тих хто був зі мною, Забули, або повернулися спиною! Та Бог із вами земля то кругла! Уже з роками знаю, що любов то сука! Міхей правий і вічна йому пам'ять! Вона через роки несе нам знам’я! Та всі спішать, грішать не має часу, Щоб поділити радість на всіх і відразу! Легше заразу прийняти у тіло, Ніж показати почуття відкрито і сміло! Хто на машині тепер і не вітається – Зазнався, ось як це називається! А я не інший не кращий і не гірший Курю багато і далі пишу вірші! Роками вірші мені допомагали, Тим часом бачив люди людей міняли! Хто почав більше вживати, хто виживати! Друзі із роками стали ворогами! Як вам те що кожний в душі сам? Тільки це не визнають, бо правду не впізнають! Колись у дитинстві все було мирно, А тепер мало хто знає де вірно і не вірно! Хто був вірним мені став дешевим, Бо валютою набиває свої кишені! Все міняється погляди та інтереси Тепер втікають, а тоді ішли на лезо! Тепер вбивають і словом і ударом, Тепер чомусь так легко помирають! І діти змінилися дико, страшно! У їхні роки батькам я був більш вдячний! Можливо я посивію, але тепер мрію, Що своїм словом комусь душу зігрію!