Ніч яка місячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай. Вийди коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай.
Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан. Глянь, моя рибонько, срібною хвилею Стелиться в полі туман. Глянь, моя рибонько, срібною хвилею Стелиться в полі туман.
Ты не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу. Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Тепло — ні вітру, ні хмар. Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, як жар…
"Что затуманилась, зоренька ясная?.."(Дм. Хворостовский конечно, о "Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная",— не смог удержаться и .... Dmitri Hvorostovsky Дмитрий Хворостовский Che ...