Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому ж я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав!
Далеко за хмари, подалi од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласкi у сонця, у зірок прохать,
І в тiм світі яснім себе показать.
Бо щастя я, бiдний, ще змалку не маю.
Нiхто мене в свiтi, нiхто не кохає.
Чужий я у Бога, чужий у людей!
Хiба ж хто кохає нерiдних дiтей?
Дмитро Гнатюк еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1