Дмитро Дорогий - Пам'ятаєш, брате, пам'ятаєш... | Текст песни

• Тексты песен
• Дмитро Дорогий
• Пам'ятаєш, брате, пам'ятаєш...

Пам'ятаєш, брате, пам'ятаєш
Як малими гралися в саду?
Зараз в мегаполісі блукаєш
І кохаєш жінку молоду.
Може й згадуєш дитинства миті,
Може подумки вертаєшся туди,
Де дивилися на сонце у зеніті,
Куштували з яблоні плоди.
Зовсім юні і стерильно чисті
Ми в кохання вірити могли.
Мрії були свіжо-променисті,
Тільки дружбу ми не зберегли.
Пам'ятаю наші листування
І дзвінки короткі на свята,
Перше нерозділене кохання.
Де ж поділись молоді літа?
Ти пиши, дзвони, заходь у гості.
Ми ж з тобою люди не чужі.
Не тримаю я на тебе злості,
Не точу на тебе я ножі...
Я про тебе також Не забуду,
Не зітре ті миті навіть час.
Вічно пам'ятати тебе буду,
Бо вогонь у серці ще не згас!!!