поїхав на вихідні з міста забув закрити двері на балкон осінь все зрозуміла прийшла побула пішла тепер у кімнаті холодно
і ніби не я тут господар не я готував яєшню на кухні
не мій це світ не мій телевізор телефон комп’ютер стіл ліжко старий радіоприймач який слухаю досі груповий секс по icq що відбувся без мене новини з лінії фронту в гоблінському перекладі все все чуже
усі жінки у яких блукав усі молитви які шепотів залишки їжі запахи трав вени які так перегризав ніби завжди це зробити хотів
суцільні плями органічного походження на норковій шапці безцінного досвіду чорні діри такі чорні діри як провали у пам’яті колишнього класного керівника ми зустрілися випадково ми не знали про що говорити від нього пішла дружина до мене приходила осінь все листя пожовкло за одну ніч тетяна петрівна ну як же вчителька географії ледве отямилася після інфаркту андрій вогнеруб одружився три роки відсидів а потім і одружився на памірі знайшли сліди неандертальців бурий ведмідь з’їв родину геологів стільки квітів привезли з дачі що вночі спиш ніби у труні – стільки квітів і гіпертонія замучила і футболісти не забивають як хочеться я все можу зрозуміти але хто вкрав крейду? малі покидьки сучі діти хто спиздив крейду?!.
і правда – стара і безсилий закон безсилий закон – перетоптаний тлін і ангел печалі злітає на дах щоб вкотре дивитись як п’є ацетон за хвилю по тому як пив анальгін хазяїн рослин, повелитель комах