Грає море зелене, тихий день догора. Дорогими для мене стали схили Дніпра, Де колишуться віти закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій!
В очі дивляться Канни - серце в них переллю. Хай розкажуть коханій, як я вірно люблю. Буду мріяти й жити на крилах надій - Як тебе не любити, Києве мій!
Спить натомлене місто мирним, лагідним сном. Ген вогні, як намисто, розцвіли над Дніпром. Вечорів оксамити, мов щастя прибій - Як тебе не любити, Києве мій!