чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх очей чому ти знову повідаєш історію про дим який вертається до свого вогнища начебто знову хоче стати полум'ям
а я тебе давно уже забув я прокидаюсь опівночі щоб засвітити свічку забуття траву із ночі зву до свічки тої кажу траво-травице будь зеленою най буде все як є зорю померлу зву із ночі темної кажу не треба зоре не спалахуй най буде все як є а той літак вже невмолимо близько і ти усміхнена вже сходиш трапом щоб загасити свічку