Жив знатний педофільчік По імені Кірільчік Він дєток совращав І в сраці ковиряв Потом вірші писав Какашечною пастою З козиного дєрьма Своєй рукою-ластою. По жизні був дебіл І імя подходяще... І блейзєр він любив Розмішаний з гавнящем Кароч мєчта-пацан Гроза всих капулян Татушечки клипав Цей знатний уєбан На пісюні і ручках Двух цицях жирних Сучках... І даже на козі І в себе на нозі І тут вступив в гімно Тут глянув: \"Шо воно?\" Вступив в свої ж стіхи!!! Єбуться пітухи...