Ти повертайся і буду вдома я Поставлю чай і платівку Моцарта Тобі під ноги впаду від втоми я Хай чорна зірка у небі млоститься Нехай же млоститься, нехай питається Чому прийшла ти така невінчана Чому надломана, чому не каєшся Не хочеш втіх, не кричиш у відчаї
А ти кажи що усе ще вільна ти Усе ще ніжна і прагнеш вічності Щоб надто легко все це придумати Щоб надто легко про це посвідчити А я скажу що давно померла ти І спочиваєш давно на цвинтарі Давно усе лікарі подтвердили Веселі подружки сльози витерли
Ти повертайся і буду вдома я Поставлю чай і платівку Моцарта Тобі під ноги впаду від втоми я Хай чорна зірка у небі млоститься А ти засни і прости, щасливице Оцю печаль безнадійно хворого Дивлюсь на тебе, і місяць дивиться У нього зовсім не має сорому!