Якось я зайшов у бар, шоб попити пива, І остовбенів на місці я від того дива, І тоді я зрозумів у ту ж саму мить, Шо не зможу більше я вже без тебе жить.
Ти барменшой працювала у дешевім кабаку, І красою всіх вражала, ні, не бачив я таку. Залицявся я до тебе безперервно і щодня, Але ти все не велася, думав я: «Шо за фігня»?!...
Я спиваюсь вже по повній, пропиваю геть усе, І до неї синій човен хвиль шампанського несе, Твої очі ті лукаві манять всіх в чарівний гай, Знов до бару і до тебе, там де ти, - там синій рай.
Приспів:
Лорелей, Лорелей, Лорелей, Ти барменша ЄС окей! Лорелей, Лорелей, Лорелей, Я бухаю еврідей!