Драбадан - Українська народна | Текст песни

• Тексты песен
• Драбадан
• Українська народна

Я живу в країні,
що має назву Україна – не люблю її,
Ріки, степи, гори, -
да тут на кожнім кроці горя, наче на війні.

Як тебе любити,
де не дають нормально жити, я неначе віл,
Мушу я тягнути,
не маю часу і збагнути: ярмо – то мій кіл.

Хтів би жить в країні
з тією ж назвой Україна, й щоб любив її,
Ріки, степи, гори,
ми навіть маємо два моря – і жили б добре ми…

Мабуть я не знаю,
а те, що знаю – зневажаю, бачив гарні сни,
Де ти моє море?
Де ти, поки що моє море? Просто хоч наснись.

А тепер ті самі сни:

Є на світі така країна
Має назву Україна
Ріки, гори і степи, -
Тут живемо добре ми.

Біля хати ріс садочок
Було в батька десять дочок
Як з`явився в батька син –
Збудував для сина млин.

Вийшло сонечко на сході,
Діти стали в хороводі
І як півень заспівав
Я шукати щастя став.

Ходить в небі місяченько
Ходить десь моє серденько
От коли її знайду,
Так до шлюбу й поведу.

Стоїть хатка чепурненька
Там є дівчина гарненька,
Та коли б коня я мав,
То її за жінку взяв.

Є на світі така країна
Має назву Україна
Ріки, гори і степи, -
Тут живемо добре ми.