Летіла зозуля через мою хату
Сіла на калині, та й стала кувати.
Ой, чого ж, зозуле, ой, чого ж ти куєш,
Хіба ж ти, зозуле, добро мене чуєш?,
Як би не чувала, то би б я й не кувала,
Про тебе, дівчино, всю правду сказала.
Ой, Боже ж мой, Боже, що ж я наробила,
Козак має жінку, а я й полюбила.
Козак має жінку, ще й діточок двоє,
Ще й діточок двоє, чорняві обоє.
А я й тих діточок в найми понаймаю,
З тобой, Марусино, в саду й погуляю.
Гуляв козаченько неділю й дві ночі,
Прийшов козаченько до дівчини в гості.
Ой, Боже ж мой, Боже, який я й удався,
На чужій сторонці, за жінку признався.
Не так вже й за жінку, як за дві дитини,
Розкололось серце на дві половини.
Древо еще тексты
Другие названия этого текста
- Древо - Летіла зозуля через мою хату (0)
- Древо - Летіла зозуля через мою хату (романс) (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2