На Сіяньській горі там стояло три царі, Царі пани генерали. Царі пани генерали, Що Ісуса Христа та й на муки брали. Що Ісуса Христа та й на муки брали, На хрест Його розпинали, Руки-ноги гвоздьом прибивали, Терновий вінок на голівку клали. Де Христа несли — крові ріки текли, А де спочивали — крові ріки стали, І до гроба Його доносили, Тяжким каменем накотили. Тяжким каменем накотили, Ще й сторіженьку постановили. А сторіженька вся заснула. Пришла к Йому та Дєва Марія. А Дєва Марія — ’Суса Христа Мати, Стала Вона плакати-ридати. — Ой за що, Синку, помираєш, Чи за всіх христіян страсть приймаєш? Ой приймаю я страсть, страсть і рани За всіх христіян православних.