Древо - Соловею канарею | Текст песни

• Тексты песен
• Древо
• Соловею канарею

– Соловею-канарею,
Чом ти сумний, невеселий?

– Як я маю весел бути,
Як я сиджу все закутий.

Крикнув старий до малого:
– Сідлай коня вороного.

Та й поїдем в чисте поле,
Там дівчина просо поле.

Просо поле, гречку в’яже,
Вона мені правду скаже.

– Скажи мені, дівча, правду,
Як не скажеш, то тя заб’ю.

Тебе заб’ю, сам втоплюся,
До каміння розіб’юся.

Нехай люди усі знають,
Що з кохання смерть буває.

Що з кохання і з радості
Розтягає ворон кості.

Поховають мене в лісі
При зеленому горісі.

Підуть дівки горіх рвати,
Мою душу споминати.

с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині

Древо еще тексты