Тарас Шевченко Не так тії вороги, Яко добрії люди – І окрадуть, жалкуючи, Плачучи, осудять.
Приспів: І запросять тебе в хату, І будуть вітати, І питать тебе про тебе, Щоби потім, Щоби потім сміятись!
Щоб із тебе сміятись, Щоб тебе добити. Без ворогів можна в світі Як-небудь прожити...
Приспів.
А тії людоньки, Людоньки добрії Знайдуть тебе всюди | І на тім світоньку | Тебе не забудуть... | (2)
Не так тії вороги, Яко добрії люди – Без ворогів можна в світі Як-небудь прожити... Не так тії вороги, Яко добрії люди – Без ворогів можна, можна Як-небудь прожити...
А тії людоньки, Людоньки добрії Знайдуть тебе всюди | І на тім світоньку | Тебе не забудуть... | (2)