http://vk.com/vyacheslavdrofa
І знову тону в тобі, і знову кану в Лету.
Неначе птах, викликаний на двобій.
Без крил і без можливості злету.
Можливо колись повіриш в любов,
дивитимешся у вічі, така красива.
Без передмов, накриєш мене неначе злива.
І можливо тоді перестану боятись,
бо втрата - то ще не найгірше.
Зупинюсь і в вічі вдивлятимусь,
їх бо я люблю найбільше.
І скільки б часу не пройшло,
і скільки б пір року не минуло.
Твоє волосся мене обійняло,
почуття мене огорнуло.
І можливо ще нема авторитету,
можливо думки ще дурні.
Та я люблю і кану в лету, і знову тону в тобі.
Дрофа еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1