Годі нам своє втрачати, Час свій марно витрачати — Треба взяти, та й здобути, Мужніх предків пом’янути. Годі нам не мати волі І очікувати долі, Правду, віру, поклик крові, Ми знайдемо в чистім полі .
Гойя, тоді вже загуляємо, Гойя, горя не спізнаємо, Гойя, заживемо гуляючи, Гойя, горя все не знаючи.
Годі скиглити, небоже, Бо ніхто не допоможе, Поки сам не здіймеш руки, Ти не скинеш з себе муки. Візьмемося всі до лави, І здобудемо тим слави. Перемоги смак згадати, Щоби дітям передати.
Гойя, тоді вже загуляємо, Гойя, горя не спізнаємо, Гойя, заживемо гуляючи, Гойя, горя все не знаючи.