Куди б я не вештав, Де б не були посиденьки, То найкращі в світі доньки В України-неньки. Гарні дівки, файні кралі, Добрі молодиці. Як зустрінешся з такими – Як не задивитись? Хтось мі казав, Що найкращі в світі – то мулатки, Наче вони всі фігурні І як шоколадки. Ну, кому як, а мені все ж Ближче свій барвінок, І кохаємо ми тільки Справжніх українок.
Як зберешся ти до шлюбу, Ось тобі порада: Одружися з українкою, То й буде лада. Дати всьому може раду, В хаті господиня, Ну а в справах то амурних Справжня є богиня. Тільки що б ці чорноброві Та й не забували, Що їм сам Тарас Григорович Та й і наказали, Що б кохали українців, Рід наш зберігали, Закордонній ворожнечі Привід не давали.
Куди б я не вештав, Де б не були посиденьки, То найкращі в світі доньки В України-неньки.