Білий сніг , сірий лід на потрісканій землі, покривалом білим на ній місто в воєнній петлі. А над містом пливуть небеса закриваючи Господнє світло , а над містом жовтий дим місту 2000 літ. Місто спалене тут зіркою Сонце.
І 2000 літ війна , війна без вагомих причин. Війна - тіло молодих скривавлене біля шин. Червона , червона кров за мить - тільки земля , за дві - тут квіти й трава, за три - вона знову жива. І зігріта променями зірки, зірки Сонце.
І ми знаєм так було завжди, ярих куля полюбила. На Вкраїні - не без війни , без козацького білого тіла. Ти лежав біля барикад кров уже не цебеніла , побіля старший ...кат не вийме душу з тіла. Ти боровся ,друже,згорів під зіркою Сонце.