Від отчого порога у білий світ дорога Терновим цвітом забринить. Та, щоб життя пізнати, неначе пташеня, Ми вилітаємо в блакить! І пам’ятаєм свято матусині поради: Слова і мудрі, і прості. У щасті і недолі не забувай ніколи Ту землю, де вродився ти!
Приспів: Моє дитинство золоте У снах журавкою курличе, Воно мене до дому кличе, Де мальва за вікном цвіте! Моє дитинство золоте Мене у спогадах колише І руки мами найніжніші, Я Богу дякую за те!
А десь далеко зорі і небо неозоре, Веселка птахою зліта! Та наймиліша в світі одна стежина в житті, Яка до дому поверта. Зігріє і розрадить матусина порада: Слова і мудрі, і прості. У щасті і недолі не забувай ніколи Ту землю, де вродився ти!