Якось до Кавказу я попав, йой…
Боже, скільки лиха я зазнав,
Як поперлися ми здуру аж на саму верхотуру,
А бодай би біс її забрав.
А туризм — це, братці, штука тонка,
Їсти нам возила п'ятитонка,
Оселедцем годували, три дні пити не давали,
Кажуть, щоб до клімату привчали.
А як до походу готувались
Все своє знаряддя приладнали
Кеди, кішки чи котята, біс їх знає як їх звати
Довго я на ноги натягав.
А як почепили той рюкзак, йой…
Боже, о невже я той ішак???
Три пуди за спину впхнули, ремінцями пристебнули,
І який то видумав чудак? Абалак…
Тут я в три погибелі зігнувся,
І стою як пень не ворухнуся
Льодоруб підпер під груди, прощавайте добрі люди
Бо назад я мабуть не вернуся.
Як корів налигачем зв’язали
Думав що до дідька в пекло гнали
Через скелі, сніг, травичку, щоб дісталися водички
Боже, ледь кісток не поламали
А як стали в горах ночувать, йой
У мішки по троє залізать
Чи не так я примостився, чи не так перекрутився
Ніг своїх не міг я відшукать
Так ось братці в горах поблукав
Ледве з гір до низу я дошкандибав
І з тих пір і з того місця, став заядлим я туристом
Взяв гітару й пісню заспівав
Дядь Жека и Кабани еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2