На моїй планеті люди-привиди І серед них я в ролі Каспера Бо я не намагаюсь когось скривдити Вже бачив музу, і в темноті втікла кудись якраз вона Щирість в наші часи наче фантом Відчай не раз в'язав мене залізним бантом Життя ніби програма, ніби матриця, бо в найпотрібніший момент воно вкриває фартом
Я не біжу туди, де буду лишнім Бо вже не перший раз впаду стрімко до низу там Для долі залишуся найшикарнішим колишнім Бо навіть їй всього себе ніколи не віддам
Я знаю межу, де чужі ставали нашими Де брудні суки виявлялися монашками Я мав до кого пригорнутись коли був в пизді, і саме завдяки їм зараз я живий