*Дядя Вова* Нащо поліз туди? Краще б тебе б і не чув Це як в дитинстві ми... В чужий город по аличу... Так само весело й так само страшно Так само нас не розуміли, і питали - "нашо"? А як сказати, шо саме невідоме те зло тебе тягне туди де ламає теплом тебе? Облом тепер, бо знову вважають козлом тебе В сон тепер, де немає страху, і де наповняє теплом мене Диплом, ти де? і що тепер? де обіцяні знання, які я зверху баблом притер? Де стабільність, де радість, достаток де? Нащо піздьож ти, запитаю, нам обом припер
Бо Вова вже вкотре старається знову бабла заробити, та марно... Бо Вова вже вкотре вкладає душу й серце в трек і реп цей, та марно... Що вчора було я часто можу пам'ятати туманно Та я ніколи не забуду те 9-те грудня, будь я навіть наркоманом
Запитай що я бачив, коли в мене руки німіли Запитай що я бачив, коли від відчаю я вив по-собачому Що від запитань багатьох я біг-би бігом чи лежав по-ледачу І чи я вірив у світле майбутнє, пронизане горісним криком плачем
Де б я їхав вперед, з криком, злістю перемикав передачі Де бита машина, де в мішку зі здобутками тільки невдачі Де ніхто б не чекав мене, не чув мене, де ніхто не чіпав мене Де немає шансів, бо подарований долею знову просрав момент Де я знову біжу кудись, рвусь кудись, сп'яну ввалюсь кудись Де з похмілля сплітаюсь до купи і криво вспіх один поплітусь кудись
Я звертався до людей багатьох, але було глибоко похуй їм... Я вимикаю світло, зараз просто лишіть мене в спокої
"Двуликий* Дай диму,хочу дихати,як останній раз так темно тут,строго тут,я в"язень тут - це мій Алькатрас Не в останнє тут,не в останнє труп,не зловживаю гостинністю наче Коли звалю не забути нічого,навіть коли голові вже вистачить коли зістарчить мене,чи коли зсохну від голоду Та не змінно ніщо,з молоду нагнуто наголо голену голову щоб не батрачити,щоб не потрачено було з тих батлів Якби ви знали,як вже втомився я пертись на граблі Дай мені день і я викличу знову на бій його,щоб пік їбло Щоб завтра забути про все,бармен долий мені знову те пійло Це підло,кричали у спину й казали,що падло - язик зло Знав,що так треба - вставав коли падав й горланив що сили,що "стій лох" Це мій борг,сам заванив,отже сам віддаватиму Як кіборг без сну,так звик.це мені як жабі мул Вже не в перше я тону,просто вище не стрибнути точно та Не дізнатись тобі з біографії яким тепер Двуликий став Я заблукав,зробивши такий крок для себе навмисно Тепер де місто нависло без сенсу з невдач плестиму намисто Там де мене забудуть,де моїх думок нема давно вже Там де я завжди п"яний,де для них давним-давно все