Нікому невідомий я І тут не співають солов'ї. Ті хто учинили - Горлають: "Війні-ні!" Тут не має місця тому, Про що писали й пишуть. Хрущі не літають, А вишні уже не цвітуть. Це новий - двадцятий,
Найкращий в твоїх очах. Але тунелі вже давно Не тільки у вухах. Кому ти потрібен? Без розуму з пропитим обличчам. Ляльководам, що зверху, Але далеко не нам. Однакові, як клони. Від слова "самовираження " Вже не пам'ятаю ваших імен. Яке ж ідентичне оточення. Якщо як ви і вам - Герой - я безсумнівно. Але прірва між нами Метрів на сто - дослівно. Не чіпайте примітив. Про кохання мільйони напишуть. І кожні нові з них Старе розірвуть й зметуть. Колись хтось зрузуміє І закінчиться дивне життя. Ти запитаєш, що сталось? А вмер невідомий я.