В дім забрела осінь не вчасно, В серці любов зіркою згасла, Туга дощем падає рясно, І на душі сум і ненастя. Ти на любов довго чекала, Ти у ночі вірші писала, Тільки чомусь дива не сталось – Б’є у вікно осінь зухвало.
Та не сумуй і не журись, Знаю весна прийде колись. І зацвітуть яблоні знов Буде весна, буде любов. Стихнуть вітри і заметілі, І прилетять лебеді білі, І заведуть пісню несміло Нам принесуть щастя на крилах.
Та не сумуй і не журись, Знаю весна прийде колись. І зацвітуть яблоні знов Буде весна, буде любов. Тільки повір: станеться диво, В руки впаде зоряна злива. В серце любов прийде красива, Ти навесні будеш щаслива.