Евген Адамцевич - Запорозький марш | Текст песни

• Тексты песен
• Евген Адамцевич
• Запорозький марш

Гримотять литаври, стяги пломеніють,
Ген високе сонце осяває путь.
А попід горою яром-долиною.
Козаченьки славні у похід ідуть.
Слава їх чекає, смерть на них чигає, -
Все те буде потім, в клекоті боїв.
Нумо, браття, пісню!
Гей, кобзарю, де ти?
Вшкваримо, щоб гук наш до небес злетів.
Коні бистроногі, сіделечка срібні,
Шабля і пістолі у несхиб-руці.
Начувайся, враже! Ген у полі, в полі
Оборонці волі - січові стрільці.
Розступіться, терни! Розіграйся, море!
Боже милостивий, путь їм освяти.
Кафа й Берестечко,
Царгород і Збараж...
Дай снаги і сили. Тож які світи!
Сурмачі засурмлять і ревнуть гармати,
Кинеться сірома у кривавий вир.
На яснії зорі і на тихі води
Верне із неволі християнський мир.
...Отаке учора воскресив у серці
Нескладний до болю лейтмотив віків,
Бубон і цимбали, скрипка і сопілка,
Цокіт на світанку тисячі підків.
Кажуть: позабуте, автор невідомий.
Гей же гей, однак, які шолопаї!
Прадід сивочолий,
панібрат хоч чорту
Од свойого предка передав її.
Гримотять литаври,
стяги пломеніють,
Ген високе сонце осяває путь...
Пісне наша рідна! З роду і до роду
Днесь живи і з віку у віки пребудь.

Микола Олiйник

Евген Адамцевич еще тексты