Ішов козак по стежці помежи терени
І здибав я дівчину,що несла пироги.
Ой чула, чула, чула, ой чула, чула ти
І здибав я дівчину,що несла пироги.
Дівча моє хороше, чи знаєш мої сни,
Що я тебе кохаю, і з сиром пироги?
Ой чула, чула, чула, ой чула, чула ти
Що я тебе кохаю, і з сиром пироги?
Дівчина як зачула козацькі мрії-сни —
Як відразу запросила з сиром пироги.
Ой чула, чула, чула, ой чула, чула ти
Як відразу запросила на свіжі пироги.
І любо як діждати щасливої пори —
Дівча його цілує, а він їсть пироги!
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви —
Дівча його цілує, а він їсть пироги!
Та десь там із-за лісу взялися вороги —
Козак із переляку сховався в бур’яни.
Ой чула, чула, чула, ой чула, чула ти —
Козак із переляку сховався в бур’яни.
А то були мисливці, ніякі ж вороги —
Взяли с собі дівчину і з сиром пироги.
Ой чула, чула, чула, ой чула, чула ти —
Взяли собі дівчину і з сиром пироги.
Козак гірко заплакав:
— Прокляті вороги,
Беріть собі дівчину, віддайте пироги!
Ой чула, чула, чула, ой чула, чула ти —
«Беріть собі дівчину, віддайте пироги!».
Евгений Дятлов еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 4