Хто вона
По темній вулиці, минаючи вогні вітрин,
Крутими сходами спустився.
Налийте краще з того, що в вас є.
Я довкола озирнувся.
І її очі дивилися на мене,
Немов смарагдові вогні.
Хто вона? І чому сьогодні сама?
З келихом вина. Одна.
Хто вона? Чарівна красуня моя,
Мовби сама весна.
Хто вона?
Я сів навпроти, запитав її ім’я.
Вона сказала, що не знає.
Потім додала, що стомилась від нудьги,
І я за руку її взяв.
І її очі спустилися додолу,
А може це усе лиш гра?
Хто вона? І чому сьогодні сама?
З келихом вина. Одна.
Хто вона? Чарівна красуня моя.
Мовби сама весна.
Хто вона?
Прийшов до тями, її уже нема.
Солодкий присмак на губах.
Так зникають феї у казках,
І я одну із них побачив.
І її очі дивилися на мене,
Немов смарагдові вогні.
Хто вона? І чому сьогодні сама?
З келихом вина. Одна.
Хто вона? Чарівна красуня моя.
Мовби сама весна.
Хто вона?
Едвін Друд еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1