Ти, напевно, давно забув про всі "вчора" І навів ідеальний лад у своїй голові, А от я ще блукаю в полум`яних просторах, Без упину наливаю вина самотній журбі.
Не чекай ти при зустрічі моєї усмІшки: Я не зможу грати на порваних струнах. Я лиш лину думками й спогади нишком В марних спробах знайти помилку фортуни.