Для Натусии Первых От Василия Березняка Не міг забути Тебе як не вбивався. Немов ти біль, Немов ти все, що знаю. Згадуюю знов останній дзвінок Ніби вчора - Я кричав тобі стій, Я ховався в свій біль. Знову і знову я програв
Все що є ти Серце від того палає. Не міг піти Та Як залишитись не знаю. Самотній дім, тут пустеля, Де не має, Я шукав тебе день, Я шукав тебе ніч, По усім кутам, Де ти є?!
Заспокой мене знов, Як то можешь тільки ти - Моє повітря мов Ліки від самоти Де ти є Кричу в кімнату порожню Я ненавиджу день Я ненавиджу ніч Гасне розум - Де ти є?!