Блажен той муж, що Господа боїться – Насіння його сильне на землі. Рід безневинний поблагословиться Достатком в домі, хлібом на столі. І його правда буде з ним віками – Вогонь і в темряві праведному є. Ласкавий сам, він добрими руками Братам позичить, вбогим подає.
Блажен той муж, що заповіді любить – Зміцнила правда усі діла його. Він не схибнеться, він весь вік пробуде У світлі праведнім образу свого. Лихая думка серце обминає – На Бога ж уповання всіх зміцнить. А Бог нещастям ворогів карає, А він це бачить, Господа славить!
Блажен той муж, що Господа боїться І в щедрості убогим подає. І правда в його домі, наче криця, І сила його сонцем повстає. Во гніві тане заздрісник-небога – Зубовний скрежет, і жаль в його очах... Блажен той муж, що убоїться Бога! Безбожна ж хіть розтане, як свіча!