ВЕЛИЧАЛЬНА ЯСНОМУ КОРОЛЮ ТА КНЯЗЮ ДАНИЛУ ГАЛИЦЬКОМУ (слова і музика Едуарда Драча)
Ой, біда розіслала Свої чорнії крила – Батия навала Півсвіту покрила. Запалали оселі І церкви муровані, Поповзли попід стелі Язики полум'яні. І на княжую раду В оту тяжку годину Йшли князі й княженята, І їх грізні дружини. Хто ж Батиєві орди Першим в полі зустріне, Знайде славу горду Чи в бою загине?
І у церкві Десятинній дзвони задзвонили – Першим в бій веде дружину ясен князь Данило. Тихий гомін між полками, погляди орлині, І пливуть над шоломами хоругви левині.
Не судилась перемога - лиш криваві рани, Болем вистлана дорога, лихом заквітчана. Але доленька князівська все перемагала, Вже й корона королівська сивину вінчала.
Слава тобі, ясен княже, лицарю наш гордий! Першим йшов ти зупиняти Батиєві орди. Не хилилась голівонька, коли всі скорились, Попадали хорогвоньки, а твоя – лишилась! Слава королю і князю, вічна буде слава!