Ми давно вже не мали держави І геть чисто забули той смак, Що в бою за Вітчизну кривавім Проступає на спраглих губах. Ми той смак не змогли повернути В лютих битвах за інших владик, А його між чужинців не чути, Він забувся, він з пам'яті зник.
Приспів: Гей, а козацька доля на коні, А козацька воля при мені, А козацький посміх у шаблях, Якщо мати і досі у сльозах.
При мечах в три кольчуги закутий В нас дрімав із прадавніх-давен Не покликаний нами, забутий Домінантний державницький ген. Але ми в ті криниці плювали, І, втопивши свій край у вогні, В яничарському кодлі співали На руїнах козацькі пісні.
Приспів: Гей, а козацька доля на коні, А козацька воля при мені, А козацький посміх у шаблях, Якщо мати і досі у сльозах.
А Вітчизні ж багато не треба: Лиш одну з яничарських атак Зупини, і в повазі до себе Ти знайдеш той загублений смак. За тобою ставатимуть люди В легіонах сталево міцних, і герої, без сумніву, будуть, Головне лиш – не зрадити їх.
Приспів: Гей, а козацька доля на коні, А козацька воля при мені, А козацький посміх у шаблях, Якщо мати і досі у сльозах.