Гуру Песенекономік(s24) - в серцях творців | Текст песни
І ті що завжди були з нами,проти нас віднині,
нащо,на схилі існування, шукать початок,
якщо і так все що ти робиш стане твоїм катом,
Чи вартий сміх,хвилини що на нього втратиш,
Ти розумієш,що і так велику ціну платиш,
За те що руки твої можуть доторкнутись,
До раю на землі. Це зайвий привід посміхнутись.
А зараз тихо,і спокій в серці і душі,
ти втратив віру. В очах печальних грають дощі,
у темнім місті,яке стало для тебе рідним,
Ти став героєм,для усього світу непомітним.
І лиш у мріях твоїх світлих. ти бачиш життя,
Та у в думках своїх бентежних,стримуєш почуття,
а люди сірі,на вулицях не знають суті,
вони нещасні, бо їх розуми затруті.
Кайдани на руках твоїх закуті,судді готові,
Тебе давно вже стратили,вони були б не проти,
І доти, не засвоїш головного,
Поки у своїх снах,ти не знайдеш себе нового.
Змінитись час,але минули вже роки повстання,
І думаєш,вогонь у людях згас ще не в останнє.
Інакший світ сьогодні,та втрати біль нестримний,
І задаєшся ти питанням хто у цьому винний.
Чому, по колу все повторюється.знову.
Втома. Чому скажіть все постарому.
Людей все більше які віддали розуми,
Хтивості і бажанню Гоммори і Садоми.
Чому втрачаєм ми людей назавжди,
Які близьки нам як ніхто, за що вони страждати,
І людям добрим,які варті,жити в достатку,
доводиться пітніти за мізерну плату.
Зате в товстого депутата новенька машина,
Будиночок над морем,і величезна квартира,
Діти щасливі,вірять в те що їх батько найкращий,
Вони напевно ще не знають,що живуть у фальші.
Що десь в підвалах помираючи бездомні,
Прокльони шлють в адресу всіх таких як батько їх хороших.
Що сироти голодні,серед стін сирих,
Згадують тата й маму,в тіні пережитих вже лих.
Але не скаржаться на свою долю.
Бо гордість їх і дух сталевий цього не дозволить.
Не мають права, назад зробити ані кроку,
Вірять у те що подолають цю дорогу жорстоку.
Не одинокі. бо завжди з ними сотні таких як вони.
Когось покинули на завжди,хтось із дому утік,
Бо не стерпів, щодня чути пияні сварки,
І прибирати зі столу порожні пляшки.
Держава мовчки тихо,хаває проблеми такі,
Система згнила до коренів,і потребує змін,
А в телевізорі,і різних незалежних ЗМІ,
Ти не відкриєш правди,вона лише на вулиці.
Бо тільки там справжнє життя.
І вірогідність гідно жити справді у тебе мала,
Але тобі дається шанс. борись за нього і тримайся,
Якщо впадеш на пів шляху ти піднімайся.
З кожним днем все важче йти, награні зриву,
Твої думки стають розмиті,тивтрачаєш силу,
Але згадай що з неба дивлятьсяза твоїм шляхом.
Іди вперед в майбутнє без сумніву і страху.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1