До сходу сонця станеш птахом ти. Давай, скоріш лети у інший вірш! Та тільки в мої очі не дивись. Все буде, як колись. Лети скоріш!
Великий птах над простором рівнин Летить у далечінь і ніч, і день. Воркоче голуб. І гірчить полин. А він кружля в словах твоїх пісень.
Приспів: Там, де живуть дощі, з неба уночі тихо лист летить, і щоб тебе не розбудить... (Там,) де щаслива мить, там ручай дзвенить, а над ним курличуть, ніби кличуть... Журавлі!..
До сходу сонця станеш птахом ти. Давай, скоріш лети у інший вірш! Та тільки в мої очі не дивись. Все буде, як колись. Лети скоріш!