Передмова: Відкритою раною сиротіє у полі Безіменна розрита могила. Грабіжники шукали золото, Проте в ній похована лише мати З двома дітьми близнятами, А її остання колискова пісня знову Звучить над сивим від ковили степом...
Спи, мій хлопчику, засни. Ходять полем білі сни, Ще й маленьке соненя Йде за ними і куня.
Зупинився білий сон І сказав: "Я патисон". А чого він патисон? Шось привиділось крізь сон.
Спи, мій синку, тихо, тихо, Ген іде стара сониха - Довга вовняна коса Нище пояса звиса.
Поступилася та й встала, Аж туман над ставом став. Стави сиві сни пасе, Ти заснув, ну от і все, Ти заснув, ну от і все, Ти заснув, ну от і все...
(с)Слова Бориса Мозолевського (с)Музика Олександра Босого