Танцювали скрипка й бубон, вигравали польку любо, Де колись поліщуки узувались в личаки, Лико буде, лико свято, легко лику танцювати, О коли б не мотузки, позлітали б личаки.
Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська, Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська.
Хоч на модні закаблуки стали ми і наші внуки, Досі в полі, чи в гаю, любим полечку свою, Ми не з лісу, а з Полісся та в батьків своїх вдалися, Не куняєм на ходу, випиваєм до ладу.
Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська, Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська.
Ой, пішла б я на музики, та подерті черевички, Черевичків не має, а музика виграє, Ой, пішла б я на музики, бо вже маю черевички, Черевички в мене є і музика виграє.
Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська, Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська.
Чорноброві, ясноокі, нумо польку на два боки, На два боки сяк і так, випиває кожен так, Грай, музико, ой, музико, пам’ятатимеш до віку, Хоч не дарма і земля не стоїть, а кружля.
Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська, Ой, полько моя, донечко витріська, Пісня солов’я – полечка поліська.