Елена Семенец и Александр Бегма - Час (сл. Елена Семенец, муз. Андрей Блэкстоун) | Текст песни

• Тексты песен
• Елена Семенец и Александр Бегма
• Час (сл. Елена Семенец, муз. Андрей Блэкстоун)

Розвіяні ілюзії останні,
Закінчились історії вокзальні.
Так непомітно промайнула ніч.
Усі мої вірші – це лист до тебе.
Я кликала в своє ліричне небо.
Холодний ранок з кавою віч-на-віч.

Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.

Зробити крок не думати, що далі,
Благала я та спроби всі невдалі.
І звучать так сумно мої клавіші.
Мене торкнувся поглядом востаннє.
Зірвалось з вуст закохане прощання
Й навіки оселилося в моїй душі.

Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.

Минають дні, неначе міражі.
Ми стали одне одному чужі.
Чому ще й досі я до тебе лину.
Душа не підкорилась часу плину.

Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.


Елена Семенец и Александр Бегма еще тексты