Доля – доленька Дощ іде, та й прийде(6) 1Вітер дивиться у річку, невеличку мов душа Заплітає в косу стрічку, щоб за іншого не йшла Може так воно судилось, полюбити їх обох Чи то все мені наснилось, хай за все розсудить бог Пр. Ой ти для – доленька, що зробила ти Ти моє коханнячко навпіл не діли Бачить з неба зіронька, бачить з неба бог Моє серденько любить їх обох
Дощ іде, доля – доленька та й прийде(2)
2.Два кохання, дві неволі, а закохана одна Чи то жарт чаклунки долі, чи то винна я сама Хай все буде так, як буде, хай все буде так як є Ні обрати, ні забути моє серце не дає Пр. Ой ти для – доленька, що зробила ти Ти моє коханнячко навпіл не діли Бачить з неба зіронька, бачить з неба бог Моє серденько любить їх обох Ой ти для – доленька, що зробила ти Ти моє коханнячко навпіл не діли Бачить з неба зіронька, бачить з неба бог Моє серденько любить їх обох