Заснули мальви бiля хати, Iх мiсяць вийшов колихати. I тiльки мати не засне, Мати не засне, Жде вона мене.
О, мамо рiдна, ти мене не жди, Менi в наш дiм нiколи не прийти. З мойого серця мальва проросла, I кров'ю зацвiла. Не плач же, мамо, ти ж бо не одна - Богато мальв насiяла вiйна. Вони шепочуть для тебе восени: "Засни, засни, засни, засни..."
У матерiв є любi дiти, А у моєï - тiльки квiти. Самотнi мальви пiд вiкном, Мальви пiд вiкном Заснули вже давно.
Як зiйде сонце - вийди на порiг, I люди вклоняться тобi до нiг. Пройдися полем - мальви буйних лук Торкнуться твоïх рук. Життя, як пiсня, що не вiдзвенить, Я в мальвi знов для тебе буду жить, Якщо ж я ласку не встигла принести - Прости, прости, прости, прости...