Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі, А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм.
Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчаря в садочку, В тихому куточку Жде дівчина, жде.
Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають чисті роси, Цвіт калини приколола в коси.
Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчаря в садочку, В тихому куточку Жде дівчина, жде.
Ось і вечір, вівці біля броду З Черемоша п'ють холодну воду, У садочку вівчаря стрічає Дівчинонька, що його кохає.
Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчаря в садочку, В тихому куточку Жде дівчина, жде.
Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі, А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм.
Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчаря в садочку, В тихому куточку Жде дівчина, жде. Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчаря в садочку, В тихому куточку Жде дівчина, жде. Жде дівчина, жде. Жде дівчина, жде.