(сл. Артема Шевченка)
I
Навіки!
Мов камінь в океані
знову йду на дно,
вже все одно..
Навіки!
Зірок в пітьмі не чути,
знову темнота
і самота..
Відгукнись! Чи є хтось тут?
Приспів:
Знов навіки сам
між світла мрії і небуттям.
Біль не знає меж!
Усе, що мав, уже не повернеш...
II
Навіки!
Навіки на дуелі
між злим почуттям
і новим життям.
Навіки!
Це тихе божевілля,
самозабуття,
душі виття.
Відгукнись! Чи є хтось тут?
Приспів ...
Ескіз (vk.com/eskiz_ua) еще тексты
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1