Я човен самотній у жовтій пустелі, Чекаю на тебе вже тисячу літ І тіло холоне в гарячій постелі. Чому не прийшов ти до мене, коли... Коли тут було море.
Вітер над моїми ребреми плаче, Сонце спалило моє ім'я. Якщо ти ще прийдеш, тобі я пробачу І розповім, якою була колись я, Коли тут було море.
Давно вже забула, що значить «кохати», Та вірність тобі бережу у віках. До світу кінця тебе буду чекати, Щоб ти врятувався на моїх дошках, Коли тут буде море.