Повнолуння в небі, сяє луна, І сміється, і зітхає вона, А я виходжу серед ночі на балкон, Беру до рук акордеон.
На душі давно сверблять коти, -ти! Навкруги такая тиша, аж до глухоти, Щоб всім порушити безрадісний звичай, Я заспіваю колискову для всіх: "Засинай, баю-бай!"
Сплять давно всі люди со́ло́дким сном, Сплять метро, трамваї, спить і гастроном. Я хочу, щоб вони забули про сон, Щоб чули мій акордеон!
Щоб всі прокинулись, бо вже давно пора, ура! Як можна спати аж до самого утра? Щоб всім порушити безрадісний звичай, Я заспіваю колискову для всіх: "Засинай, баю-бай!"
Нехай лунає спів мій голосно вночі, апчхи! Нехай не сплять зі мною галки та грачі, Щоб нам порушити нічний звичай, Я заспіваю колискову для всіх: "Засинай, баю-бай!"
текст пісні взято з http://www.pisni.org.ua/songs/2158175.html